Здоров'язбережувальні технології на уроках

Здоров'я дитини, її адаптація до життя в суспільстві великою мірою визначається оточуючим середовищем. Для дитини 6-17 років таким середовищем є, перш за все, школа, де вона проводить до 70% свого часу. Тому здоров'язбережувальні технології стали пріоритетними для сучасної освіти, до того ж здоров'я розуміється не лише як гарний фізичний стан. Враховуються і такі фактори, як психічне, моральне, соціальне, духовне здоров'я. Як використовувати здоров'язбережувальні технології в школі?

Започаткував поняття "здоров'язбережувальні технології" Микита Костянтинович Смірнов (Кандидат медичних наук, доктор психології, професор), який дав наступне визначення: "Це сукупність форм та прийомів організації навчального процесу без збитку для здоров'я дитини і педагога".

На практиці до таких технологій відносяться ті, що відповідають наступним вимогам:

1) Створюються нормальні умови для навчання в школі (відсутність стресу у дитини, створення доброзичливої атмосфери, адекватність вимог, що ставляться до дитини).

2) Враховуються вікові можливості дитини. Тобто, у розподілі фізичного та навчального навантаження враховується вік дитини.

3) Раціоналізується організація навчального процесу (у відповідності з психологічними, культурними, віковими, статевими, індивідуальними особливостями кожної дитини).

4) Забезпечується достатній руховий режим.

М. К. Смірнов сформулював основні принципи здоров'язбереження:

• "Не зашкодь!" Турбота про здоров'я вчителя і дитини в пріоритеті. 
• Безперервність. Тобто робота по збереженню і захисту здоров'я повинна проводитись постійно, комплексно. 
• Відповідність змісту навчання віку дітей. 
• "Успіх породжує успіх!" Тобто, нейтралізація всього негативного і акцентування на позитивних факторах. 
• Відповідальність. Учитель повинен прагнути виховати у дитини відповідальність за своє здоров'я. 

Спеціалісти, які розробляють цей напрямок в методології, пропонують кілька класифікацій здоров'язбережувальних технологій, враховуючи різні аспекти. Найбільш загальна класифікація має такий вигляд:

• Технології, що забезпечують гігієнічно оптимальні умови навчання.
• Технології навчання здоровому способу життя.
• Психолого-педагогічні технології, які використовують вчителі в класній та позакласній діяльності. Тобто, вплив учителя на учнів на кожному етапі уроку та під час позакласних занять, заходів тощо.
• Корекційні технології.

Вибір здоров'язбережувальних технологій залежить від програми, за якою працює школа, від умов навчання та можливостей навчального закладу, від професіоналізму педагогів. Здоров'язбережувальні технології ефективніше використовувати комплексно, поєднуючи технології і обираючи оптимальний варіант, відповідно до конкретних умов.

• Фізкультурна хвилинка - це динамічна пауза під час інтелектуальних занять. Проводиться в міру стомлюваності дітей. Це може бути дихальна гімнастика, гімнастика для очей, пальчикова гімнастика (коротка розминка пальців та кистей рук), легкі фізичні вправи. Час - 2-3 хвилини.

• Зміна видів діяльності - це доцільне чергування різних видів діяльності на уроці (усна робота, письмова, ігрові моменти тощо). Проводиться з метою попередження швидкої втомлюваності та підвищення інтересу учнів.

• Артикуляційна гімнастика включає роботу з розвитку мовлення, лічилки, скоромовки, ритмічні віршики, усні перекази, хорові повторення, які використовуються на уроках не лише для розумового, психологічного та естетичного розвитку, але й для зняття емоційної напруги.

• Гра. Будь-які ігри - дидактичні, рольові, ділові - спрямовані не лише на вирішення навчальних задач. Разом з цим вони розвивають троче мислення, знімають напругу і підвищують зацікавленість учнів до процесу пізнання.

• Релаксація - проводиться під час інтелектуальних занять для зняття напруги та підготовки дітей до сприймання великого об'єму нової інформації. Це може бути прослуховування спокійної музики, звуків природи, міні-аутотренінг.

• Технології естетичного спрямування. До них відносяться походи до музеїв, відвідування виставок, робота в гуртках, тобто всі заходи, що розвивають естетичні смаки дитини.

• Оформлення кабінету. Санітарно-гігієнічний стан приміщення, в якому проводять заняття, також відносять до здоров'язбережувальних технологій. При цьому враховується не лише чистота, а й температура, свіжість повітря, наявність достатнього освітлення, відсутність звукових та інших подразників.

• Пози унів. Якщо в початковій школі вчителі ще слідкують за поставою і правильним положенням дитини за партою під час читання та письма, то в старших класах цим часто нехтують. Разом з тим, постава формується у людини лише до 15-17 років. А неправильні пози, які приймає дитина під час уроків, можуть спричинити не тільки порушення постави, але й швидку стомлюваність, нераціональну витрату енергії і навіть захворювання.

• Технології, які створюють позитивний психологічний клімат на уроці. До них відносять не лише методи і прийоми, які підвищують мотивацію, але й прийоми, що вчать працювати в команді, уважності, покращують мікроклімат у колективі, сприяють особистісному росту та самоповазі.

• Емоційні розрядки - це міні-ігри, жарти, хвилинки гумору, цікавинки, загалом все, що допомагає зняти напругу при великих емоційних та інтелектуальних напруженнях.

• Бесіди про здоров'я. Окрім обов'язкових курсів "Основ здоров'я" та фізичної культури, необхідно прагнути, щоб на уроках в тій чи іншій формі порушувались питання, що стосуються здоров'я та приваблюють до здорового способу життя. Зручніше всього це зробити під час практичної частини уроку, навмисно моделюючи ситуації, пов'язані зі здоров'ям, безпекою. Наприклад, на уроках мови можна вибрати тексти такого спрямування для диктанів, списування, переказу.

• Стиль спілкування вчителя та учнів. Сучасні норми вимагають від учителя демократичності і тактичності. Найважливіше - забезпечити учневі душевний комфорт і почуття захищеності, що дають змогу вчитися із задоволенням, а не за примусом.

• Робота з батьками. Безперервність дії здоров'язбережувальних технологій неможливо прослідкувати без участі батьків. Саме вони відповідають за дотримання режиму дня, режиму харчування, слідкують за фізичним станом здоров'я дитини.

• Бесіди, класні години, виступи медичних працівників на батьківських зборах - це також складові здоров'язбережувальних технологій.

Це перелік лише найпопулярніших та загально доступних здоров'язбережувальних технологій, які може використати будь-який вчитель під час організації навчально-виховного процесу.

За матеріалами сайту pedsovet.su